Сучасний стан літературної критики

       Літературна критика – це вид творчої діяльності, так званий, засіб регулювання літературного процесу, і що найголовніше, засіб спілкування між письменниками та читачами. Література виховує естетичний смак у читача, натомість, літературна критика змушує письменника переосмислити думки, теми, проблеми у власних творах. Літературна критика сьогодення, нагадує мені цугцванг, коли найкраще – це не рухатися з місця, адже будь-який хід призведе до погіршення становища. Сьогодні можна зустріти лише поодинокі критичні матеріали, які справді вартісні, а взагалі матеріалів багато, і що головне, багато матеріалу, який можна критикувати. 

Стан літературної критики залежить від наявності самих критиків, за словами Оксани Забужко, літературний критик в Україні – це лише імітація, це не професіоналізм. Я дозволю собі не погодитися з цією думкою, в Україні і справді немає людей, до думки яких прислуховуються, думку яких поважають у літературної середовищі. Але це не означає, що їх немає взагалі, є поодинокі критики, але знову ж таки, вони не мають можливості публікуватися, немає належних видань, це не повинні бути Інтернет-сторінки, це повинні бути серйозні літературно-критичні видання.   

Я вважаю, що причиною літературно-критичної стагнації є те, що сьогодні в Україні література, і зокрема критика, перетворилася у бізнес, втім, як і все в Україні. Існує думка «Яка література, така і критика», але я знову ж таки, абсолютно не погоджуюся з цим твердженням. Серед українських творів є справді вартісні, однак, український читач це конформіст, який не хоче мислити, приймає готові стандарти, і тому не шукає «хорошу літературу». Сьогодні все зводиться до масовості, відповідно, критика також переходить у масовість, критикують всіх, але іноді, ця критика нагадує шкільні твори літератури. Літературні критики не повинні бути адептами масовості, це мають бути мислячі люди, люди які вміють шукати есенцію літератури і показувати її українському читачу.

20:15
11.07.2013